Техніка Айкідо

Сіхо-наге - кидок на 4-ри сторони
Ірімі-наге -кидок з прямим входом у супротивника
Коте-гаєші - кидок скручуванням кисті
Уде-кіме-наге - кидок з входом у лікоть знизу
Коші-наге - кидок через стегно
Кокью-наге - кидок з прямими руками (те-гатана)
Сумі-отоші - кидок з входом у лікоть
Скумен ірімі-наге - кидок з оберненим входом у супротивника
Джюжді-гарамі - кидок скручуванням рук
Тенчі-наге - кидок з розведенням рук
Кайтен-наге - кидок зі скручуванням руки за спину
Юмі-наге - кидок з контролем пальців
Хіджі-кіме-наге - контроль ліктьового суглоба
Уде-гарамі - кидок за кисть з контролем ліктьового суглоба
Іккьо - 1-й контроль ліктьового суглоба
Ніккьо - 2-й контроль зап’ястного суглоба
Санкьо - 3-й контроль зап’ястного суглоба
Йонкьо - 4-й контроль сухожилля зап’ястного суглоба
Гоккьо - 5-й контроль зап’ястного суглоба
Зовнішній замок ліктьового суглоба

Айкі-дзюцу – один з видів бойових мистецтв, що практикується в першу чергу серед воїнів, верхівки класу самураїв. На Айкі-дзюцу мало вплив китайські бойові мистецтва. Походження Айкі-дзюцу полягає в значенні слова «Айкі» – універсального принципу загальної гармонії (дослівно «мистецтво об’єднання енергії»). Техніка передавалася з покоління в покоління усередині сімей (кланів), і вважалася секретною військовим мистецтвом і передавалося тільки еліті самураїв. Це військове мистецтво називалося в Японії «Секретним зброєю держави”. В Україна Айкі-дзюцу потрапила завдяки одному з учнів сім’ї Санада, який вивчав це бойове мистецтво в Монголії.

Назва школи:

Айкі Те Гатана Рю – Школа об’єднання енергії за допомогою рук, подібних мечу.

Айкі – об’єднання енергії;

Те – рука;

Гатана – меч (імператорський меч);

Рю - школа.

Також відомо під назвою Айкідо – Гатана – Рю.

Практикується кілька напрямків Айкі-дзюцу.

1. Оздоровче.

2. Дихальне.

3. Філософське.

4. Прикладне.